DESIGNED BY MIXWEBTEMPLATES
:
:

Вірш Миколи Вінграновського "Ластівко, літа кінець…"

Оцініть матеріал!
(13 голосів)

Ластівко, літа кінець.
Діток твоїх би до хати,
Я научу їх писати:
Небо, Дніпро, горобець…

Ластівко, де не літайсь —
Мало налітатись вволю:
Ще народись та удайсь
В небо, Вітчизну і волю.

Так воно в світі і є,
Так воно є, щоб літати…
Горечко рідне моє,
Ластівко нашої хати.

Читати 2432 разів
Детальніше в цій категорії: « Вірш Наталі Забіли "Ластівки"
:
:

Цікава стаття? Поділись з іншими