DESIGNED BY MIXWEBTEMPLATES
:
:

Вірш Марії Пригари "Байбакова мрія"

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

— Ти знаєш що,— сказав байбак
Дружкові-ховрашкові. —
Чого нам треба жити так —
В степах, а не в діброві?
Десь, кажуть, є ліси й гаї,
Приносять прохолоду,
А я і родичі мої
Не бачили їх зроду.
Ми звикли кублитись в норі,
З травинок роси пити,
На лапках сівши нагорі,
На цілий степ свистіти.
Всі кажуть: «Ой, ці байбаки!
Порода в них ледача».
А я от зовсім не такий —
У мене інша вдача.
Хоча в байбачій ріс сім'ї,
Та маю в серці мрію,
Що, може, десь ліси й гаї
Побачити зумію.
Які там трави та квітки,
Якої масті звірі,
Які виспівують пташки,
Зелені, а чи сірі?
Я в торбу взяв харчів для нас
І ще роси в баклажку.
Коли в дорогу є запас,
Іти не буде важко.
Десь тут струмочок є один:
Ходім його шукати!
Змайструєм пліт з очеретин,
Поїдем мандрувати.
— Ну, добре,— пискнув ховрашок,-
Хоч, звісно, зараз спека,
Ходім шукати твій струмок,
Коли це недалеко.

Читати 459 разів
Детальніше в цій категорії: Вірш Марії Пригари "Друзі" »
:
:

Цікава стаття? Поділись з іншими