Ніч настала, в домі тиша,
Лиш в кутку шкребеться миша.
Там гризе вона сухарик,
Що я вчора їй залишив.
Головне — щоб кіт не чув,
Про вечерю не збагнув!
Він хотів її спіймати,
Та вона втекла до хати.
Так ведеться в кожнім домі —
Мишка є в кутку малому.
Щоб коту не сумувати,
Треба з мишкою стрибати!

У сапфіровій безодні, де дрімають кораблі,

Спить зірниця таємнича на самісінькому дні.

Вбрана в шати золотисті, магічні та ясні,

Та гострі шипи ховає на шовковіїм вбранні.

Крізь віки вона мандрує, тисячі її сестер

Причаїлися в коралах серед водяних озер.

Хоч тендітна вона з виду, та в душі вона — дракон,

Полювання задля їжі — це для хижака закон.

Завмирає, мов травиця, у підводному саду,

Заколисує увагу, насуваючи біду.

На лазурних хвилях грає, розважається тихцем,

Прикидається невинним і сіяючим вінцем.

І на вогник рибки плинуть, не вчуваючи кінця,

А вона розкриє пащу — й забере їх до лиця…

Все ковтає, мов туман, ця мисливиця мала…

В синім морі зірка сяє: хижа, гарна і німа!

26.03.26

В річці синій, край верби
Весело живуть бобри.
Менші братики пухнаті —
Працьовиті і завзяті.

Риють нірки аж на дні
Під водою, в глибині.
Хід направо, хід наліво —
Щоб тікати вчасно й сміло.

Гілку візьмуть — ще й листок,
Складуть греблю — от місток!
Не бояться хвиль води —
Все міцне у них завжди.

От які вони, бобри —
Дружні, мудрі трударі!
23.02.26

Зима у гості завітала
І сніг прикрасив двір та дім,
Все білим та пухнатим стало,
І все навколо чарівним.

На вулицю побігли діти
У ігри зимові пограти
На вікнах хтось малює квіти,
Мороз дає себе впізнати.

Хтось бабу снігову ладнає,
Побігли в сніжки хлопці грати..
Санчата мчать,і сміх лунає,
Всі у снігу, шо не впізнати..

І перехожий зупинився,
Згадав себе малим, всміхнувся
Немов в дитинстві опинився
І дніх чарівних доторкнувся…

 1.01.202

Три місяці зими

Три місяці — браття у мами Зими
В дорогу збирали вітрильник казковий.
«На землю підемо по черзі всі ми»,
— Промову сказав той, що Грудень суворий.

«Я старший, тому і найпершим піду,
Прикрию все ковдрою білою чисто,
Морозом малюнки на вікнах зведу,
Дерева прикрашу сріблястим намистом.

А владі моїй день останній настане —
Засяють гірлянди вогнями навкруг,
І свято веселе салютами гряне,
І рік Новий в дім увійде, наче друг».

«Тоді мєї влади настане вже час», —
Всміхається Січень, сніги в міх складає.
«Хай люблять не всі, та я тішу всіх вас,
Свята і розваги для всіх зберігаю.

Бо я і Різдво, і Хрещення святе
Несу, додаючи морозів крутих,
В полонці вода крижана не цвіте —
Купаються люди у водах святих.

А далі розважитись нам всім пора
В сніжки, або з гірки, мов вихор, летіти
На лижах нестися, як мала дітвора,
Й радіють усі: і дорослі, і діти

Узимку так радісно щастям ділитись.
І сніжную бабу зліпить у дворі
І чаю гарячого потім напитись,
Й на килимі гратись в вечірній порі.

Та час мій, на жаль, дуже швидко минає,
І я віддаю владу Лютому-брату,
Хурделиця танці свої затіває,
Щоб вкрити весь парк в білу  ковдру пухнату».

Мороз стає крепше,стає більш жорстокий,
«Не любить ні пташка його, ні тварина»-
Всміхнувся ледь, Лютий, браток синьоокий-
Та все ж я Зими також люба дитина..

«Не солодко буде, тримайтесь щосили..
Та з весною зустріч не дуже люблю.
І щоб мене люди не надто сварили
Я сонечним трішки день інший зроблю».

Таку нещодавно я чула розмову ,
Як Зимні сини розмовляли таємно…
І хочу вам всім розказати казкову,
Історію .Бо чула все не даремно

Я стільки про місяці зимні дізналась,
І зиму всім серцем люблю я з тих пір.
У казці цій щира любов заховалась,
Що лагідно входить у кожен наш двір.

18.01.26

Восьминіжок, восьминіжок,

Має він аж вісім ніжок,

Та не знає восьминіжка,

То є ручки чи то ніжки.

Тож ніколи восьминіжка

Не купує босоніжки,

І всі рідні його босі,

Бо не вирішили досі:

Купувати черевички

Чи на ручки- рукавички?

Може це і смішно трішки:

Але босі восьминіжки!

02.12.25

Про медузу

Два медуза-карапуза

В морі бавились щоночі.

Мама-головна медуза,

Не сварила їх охоче.

А за що сварить синочків,

Хай гуляють малюки!

Не порвуть вони сорочки,

Тож пустують заллюбки

Лана Александрова

Вірш про медузу

Спокійно по морю медуза пливе,

Сьогодні медузі один рік мине,

Вітати прийдуть її друзі-медузи,

Вона одягла для них нові рейтузи.

А ще пригостити потрібно гостей,

Планктоних рачків запекти для дітей,

Мальків наварити,щоб стіл прикрашали

Щоб гості на довго її пам’ятали.

Адже уродини всього раз на рік,

І хоч у медузи недовгим є вік.

Вона хоче свято , її щоб вітали….

Таке ось медуза собі міркувала..

Й плила чорним морем,гостей частувати,

Й прикраси шукала, щоб хатку прибрати..

Медузам також свята хочеться дуже.

Бо всі хочуть жити у світі цім, Друже!

 Віршик про медузу

Безліч діток у медузи ,
Тато всіх не встежить враз,
Хоч пустують, карапузи,
Він не сварить їх щораз.

А ось з мамою не жарти,
Маму слухають завжди,
Й пустувати тут не варто,
Щоб не сталося біди.

Мама може покарати
І гулять не відпустити,
Вона маэ научати,
Й Зауваження робити.

Ось така в неї робота:
і любити, і сварити..
Мамі завжди є турбота,
Щоби розуму навчити..

Лиска

Лиса хвоста накрутила,пишно начісала,

Із усіма говорила, декого встрічала,

Їде «кума» така рада, і не оглядається,

А мисливець потихенько, ззаду підкрадається.

Стрельнув раз і стрельнув два,

Щось не вишло із ружжа..

Та лисиця так погналась,

Без хвоста вона зосталась.

Заховалася за дуба,

Добре, що зосталась шуба.

Кабан

Ось кабан, він є — боров,
Наломав немало дров,
Як він приближається,
Звірі всі ховаються.
Риє берег, під дубами,
Під зеленими мохами,
Всі дороги перерив
І не йде на перерив.
Якось яму він копав,
Сам у ямі ту упав.
Лежить і голосить,
Кажуть, лежить й досі.
Ой, не рийте ями ті,
Всяке бува у житті.

Стишки про овощи

В огороде маме я тщетно помогаю:
Поливаю огород, очень поливаю!
Поливаю огурцы, редис и петрушку,
Всякий овощ поливаю я литровой кружкой.
Так устала! Так устала! Просто уморилася!
С головы до самых ног водой намочилася!

Стишок про капусту

Посажу капусту густо,

Морковки посею.

Сделаю салатик вкусный,

Так, как я умею.

Стишок про огурцы

Поливаю огурцы,
Щедро поливаю.
Вон какие молодцы,
После дозревают.

Стишок про тыкву

«Тыкву выращу на кашу!»-
Говорила так Наташа.-
«Положу я маслица,
Будет вкусной кашица!»

Стишок про овощи

Взял я маленьку лопатку,
И надумал копать грядку,
Посажу арбуз и дыню я на этой грядке,
Будет осенью во рту очень -очень сладко.

Загадка про огурец

Загадаю вам загадку,
Впрочем просто, для порядку:
Он хрустящий молодец,
Кто же это? ( Огурец)

Загадка про баклажан

А теперь -ка отгадайте,
Мне ответ скорее дайте:
Овощ синий, не банан,
Кто же это? (Баклажан)

Загадка про арбуз

Полосатый карапуз,
Как зовут его? (Арбуз)
Хорошо, вы угадали!
Овощные вам медали!

Стих про тыкву

Тыква щеки надувает,
Пыхтит очень, дуется,.
Главною себя считает,
И собой любуется.
И к восторгам ведь она
Так уже привыкла
Что ни грамма не скромна
Задавака-тыква.

Стишок про картошку

Я картошки насадила,
Та картошка уродила,
Я картошки отварю, укропом посыплю,
Будет блюдо очень вкусно и конечно, сытно!

Стишок про подсолнухи

Подсолнухи я посею,
Ровными рядами,
Чтобы солнышко цвело
Ярко между нами.

Про їжачка

Чистив зуби їжачок,
Чистив свитку з голочок,
Чуба гарно причесав,
І пішов собі на став.

Дітям про їжачка

Листочками прикрашав їжачок домівку,
На стіні повісив він із калини гілку.
Під дверима мох підбив,
Бо домівку він любив.

Вірш про їжачка

Під пеньком великим жив
Їжачок з жоною,
За грибами він ходив
Та за бузиною.
Чай пили вони удвох,
Удвох розмовляли.
І у гості із жоною
Їжачат чекали.

Віршик про їжачка

Лісом рухався грибок,
Під грибком тим їжачок,
До зими готується —
Грибами харчується.

Вірш про їжачка для дітей

Дощик крапав-накрапав,
Їжак в лісі заблукав,
Походив туди-сюди,
Набрав в чоботи води.
Воду виливає,
А дощ накрапає.

Малюкам про їжачка

Один малий їжачок не любив вмиватись,
Не любив оцей малий і перевдягатись.
Начіплялось на голки: листя, трава, шишка,
Отакий він їжачок — мала замухришка.

Вірш їжачок

Їжачок собі зробив чудову перину,
Носив листя, носив довго усяку травину.
Ну, а зверху настелив м’ягкими мохами,
Натомися і заснув догори ногами.

Їжачок

Їжачок взяв вихідний- треба відпочити,
Щось поправить, щось прибить чи загородити.
Цілий день, мов в колисі, бігає, мотається,
Вихідний- не вихідний, так лиш називається.

Маленький їжачок

По сусідству хто живе? Їжачок не знає,
Носить ягоди, гриби -не відпочиває.
І нема йому коли з сусідом дружити,
Ще грибів йому і ягід треба наносити.

Дітям про їжачка

Їжачок йшов по городу і зайшов до дядька в шкоду,
Бурячок і часничок, зелена петрушка,
Буде взимку їжакові духмяная юшка.
Славно овочі вродили і чудова грядка,
І тепер у їжачка добра повна хатка.

Їжачок вухатий

Вийшов вранці на поріг їжачок із хати,
Тут взялася чорна муха і давай дзищати.
Цебеніла, дзеленчяла, всяко докучала,
Укусити так хотіла, та голки стирчали.

Їжачиха

Їжачиха із калини зробила намисто.
І чванилась, і пишилась, начебто насмисне.
Вовк щось мовив за кущів, хотів щось спитати,
Їжачиха так шпурхнула — заблищали п’яти.

Пригоди їжачка

Виправ свитку їжачок,
Та й повісив на пеньок,
Нехай просихає,
Глянув їжак через час, а свитки немає.
Сидить в хаті він бідненький,
І голенький, і гладенький.

Їжачок

Дріботіли малі ніжки,
Їжачок спішив до річки,
Там єнот маленький жив,
Їжачок із ним дружив.

Про їжачка для 1 класу

Їжачок проліз крізь тин,
Їжачок був не один,
Їжачиха з голочками,
З колючими малючками.

Маленький їжачок

Їжачок з корзиною
Сховавсь за ялиною.
Десь колюченький зібрався.
А зібравшись-налякався.

Їжачок віршик

Їжачок був на дієті. Овочі скінчались.
Подивився на запаси — лиш сліди зостались.

Пригоди їжачка

Зачепився їжачок
Та за зрізаний пеньок.
Іде він і плаче —
Ось така невдача.

Вірш про їжачка

Зробив собі їжачок із лози корзину,
І корзину погрузив на колючу спину.
Мерщій побіг до садка дечого набрати,
Так старався, що тепер не може підняти.

Віршик про їжачка

Сушив гриби їжачок рівними рядками:
На кущах та біля нірки, і поміж пеньками.
Дивувались звірі всі в найближчій окрузі:
Чи поміститься усе в їжачковім пузі?

Казка про їжачка

Зроби килим їжачок
Із тоненьких голочок,
Прикрашав тим килимком маленьку хатинку,
Бо чекав у гості він всю свою родину.

Твір про їжачка

Писав листа їжачок другові єноту:
» Я до тебе не прийду — бо маю роботу.»
Єнот йому відповів:» То не страшно , брате,
Я зайнятий дуже теж — є ще що попрати!

Вірш про їжачка для дітей

Їжачиха їжака ніжно обіймала,
У дорогу за грибами його проводжала
На порозі помахала білою хустинкою:
«Повертайся! Я чекаю тебе з мандаринкою!»

Про їжака

Їжачок собі зробив із лози корзину,
Причепив корзину цю на колючу спину.
Мерщій біжить до садка, фрукти назбирати,
І до верху нагрузив — не може підняти.

Дітям про їжачка

Купив собі їжачок вудку для рибалки,
І пішов вловити рибу до старої балки.
Сидів майже дві доби — він же не ледащо!
Все дарма. А отже вудку купував він нащо?

Про їжачка

У весняний, у садок,
Поспішав їжачок,
Став під деревину,
Зняв свою свитчину,
Зняв маленькі босоніжки,
Стали босі його ніжки.
Під дереовм із води маленька калюжа,
Захотілось їжачкові у калюжу дуже.
малі лапки їжачка в воді лопотіли,
біга він туди, сюди, аж бризки летіли.
Льопа малий їжічок, грається весною,
Я стояла і дивилась, в дворі, під вербою.