Лев і кошеня

В зоопарку кошеня

Якось лева стріло.

Хоч воно й не тигреня,

Та трималось сміло!

Спинку вигнуло дугою,

Серце — калатало.

«Ми не бачились з тобою!

Хто ти?» — запитало.

Від зухвалості такої

Лев аж остовпів:

«Цар звірів пред тобою!» —

Грізно заревів.

Та злякати кошеня

Було геть непросто:

«Ми з тобою — як рідня,

Хоч малий я зростом!

Тож на мене не ричи!

Трішки спокійніше!

Все-таки ми — родичі,

Не якісь там миші!»