Привіт, читачу!

Дозволь мені до тебе так звертатися, тому що я вважаю, що кожен, хто зайшов на сторінку мого сайту — є мій гість і мій товариш. Це, як ото додому приходять гості і ти їм радієш, намагаючись пригостити їм якимось смаколиками.

Мене звуть Лана і я дуже тобі рада.

Ти, звісно, звернув увагу на те, що у мене є головна сторінка і вона написана російською мовою. Так, я двомовна, адже я жителька східного регіону України. Але мен захотілося ще привітатись до тебе рідною мовою.

Це не тільки прояв поваги до тебе, якщо ти бажаєш спілкуватись українською мовою, це також можливість говорити з кожним на тій мові, на якій йому зручно.

Я дуже люблю ці обидві мови і тому вірші  в мене написані двома мовами. Я поважаю великих письменників руської літератури, особливо поетів срібного віку. Також Сергій Єсенін мені миліший за Пушкіна, а Лермонтов з його містичними віршами хвилював моє серце ще у шкільні роки.

Та я люблю свою мову. Я люблю нею спілкуватися. Я люблю нею писати вірші. Звісно, що я ще вчуся. Вчуся говорити без суржику. Вчуся збагачувати свій словниковий запас для написання віршів рідною мовою.

І підтримкою у цьому є мені ти, мій шанований читачу.

Іноді я перекручую якісь слова на свій лад, тож не дивуйся. Адже автор   -це така трохи схиблена людина, яка живе і думає, трохи по -іншому. Не так, як  усі середньо-статистичні люди. Можливо це на краще. Але це є факт.

Отже, любий мій читачу, хочу тобі трохи похвалитися. Відколи був заснований цей сайт, я виросла у своїй майстерності передавати почуття через вірші. В мене багато публікацій у колективних поетичних збірках та альманахах. Я видала свою збірку віршів. Мої вірші патріотичного нахилу вчать дітки у школах, а на деякі зроблені кліпи і написані пісні.

Я намагаюся писати про все: про кохання чи байдужість, про дурість людей чи безпорадність. Я пишу для дітей та дорослих.

А ще я долучила свою маму, Соню Буре (це її псевдо, бо вона не хоче називатись справжнім ім’ям, але скажу по секрету, що звуть її Лариса, і вона у мене ну дуже розумна та мудра жінка) писати діткам вірші, і стала викладати її сюди. також я зробила їй авторську колонку, де викладаю її серйозні речі. Звісно, її вірші більш глибокі та досконалі напроти моїх. Мої  простіші , але….  Читач у нас теж вибагливий. Кожен знаходить те, що йому більше до вподоби.

Мамині вірші ось: Авторська колонка Соні Буре

Ось її дитячі вірші: Вірші для дітей Соні Буре

Ага, я трохи за себе забула)) А ось і мої вірші.. Хоча…. ви бачите ліворуч колонки з рубриками і там все знайдете самі, що вам до вподоби.

А я ще раз вам дякую і чекаю у гості знову.

З любов’ю, Ваша Ланочка!

А і це, Александрова пишеться через «А»)) Бо це -псевдо))