Архив рубрики «Авторські вірші: Лариса Кобылянская — Строган (Соня Буре)»
Наболелое. Соня Бурэ (Лариса Кобылянская -Строган)
Перо я в руки не беру. Уже давно не пишется.
Я в этом мире так живу, что еле-еле дышится.
На окнах- тюлями дожди, небрежно захлеснулись,
Пропали думы, соловьи.. И холода вернулись.
Стихи моей мамы для меня
Моя мама, Лариса Кобылянская — Строган, пишет стихи очень давно.И конечное, она посвящала стихи и мне. Они были разные. И поздравительные, и просто лирические. На русском языке и на украинском. И мне приятно, потому что не многим в мире людям посвящают стихи.
Моя мама -Лариса Кобилянська- Строган ( село Велика Козара)
Вірші про життя
Тут будуть зібрані вірші моєї мами
(Лариса Миколаївна Кобилянська -Строган),
яка зараз друкує дитячі вірші під псевдо -
Соня Буре.
У Житомирському Поліссі, серед квітучих садків та ялинок, насаджених своїми руками, живе українська поетеса, Майстер слова та рими, Лариса Кобиляньська -Строган. Не багато залишилось віршів пані Лариси для поціновувачів слова. Багато спалено у вогні на маленькій кухні у Кривому Розі, коли вона зрозуміла, що не на часі зараз її поезія українською мовою. Адже відсилала свої роботи у різні жіночі журнали , які у Радянському Союзі випускалися російською мовою.
І коли в 1990 році переїздила до свого села ( Велика Козара), де виросла і викохала свою любов до Батьківщини, то не знала, що колись, її вірші будуть наче джерельна вода у пекельну спрагу для читачів.
Дещо вдалося віднайти та зберегти. І сьогодні знайомимо читачів із віршем про мам, який пані Лариса написала у Кривому Розі під впливом події, коли чула, як люди насміхалися з жінки, яка була не дуже гарна собою. Але яка так віддано та палко кохала та захищала своє дитя, що вона була найпрекрасніша у своєму материнстві.
Поетеса, Лариса Кобилянська -Строган
Гуморески для дітей на українській мові. Соня Буре
Шкільні гуморески на українській мові ( хоча правильно писати- українською) написані поетесою Соня Буре (Кобилянська -Строган Лариса Миколаївна) просто і весело. Але в кожній такій гуморесці, в кожному віршові є мораль. Бо у них висміюються якісь вади людей, хоча і написано про тварин. та ці смішні вірші на українській мові будуть цікаві і дорослим. Бо досить оригинально і легко подані життєві ситуації, в які попадають літературні герої нашої авторки. Такі вірші будуть доречними і у школі зачитати, і на якійсь вечірці, і на витупі у концерті.Адже сміх -це сама грізна зброя, хоча нею вміють користуватись далеко не кожен. Тому читайте, насолоджуйтесь , передавайте іншим ці смішні гуморески і хай кодна хвилина вашого сміху продовжить життя на довгі та щасливі роки.
Смішні гуморески
Вірші про рідний край
Кобилянська — Строган Лариса Миколаївна
( псевдо Соня Буре для дитячих віршів)
з Житомирщини обл. Велика Козара. Романівський район)
за своє життя написала багато різних віршів. Але вірші про рідний край займають у її творчості головне місце. Бо краса рідного краю,краса рідної землі, краса рідної мови -це саме те, що бентежить душу кожної людини. І кожен поет написав хоча б одного вірша про красу рідного краю.Про те, що миле серцю і залишається у ньому назавжди. Читайте вірші про рідний край, нехай і у вас прокинеться любов до своєї землі, до своєї природи, яку ви пронесете через усе своє життя і яка буде вас завжди підтримувати у лиху годину.
Слова, немов крапельки води падають на спраглу душу у цих віршах. Їх не можливо просто прочитати та забути. До віршів про рідний край хочеться вертати знову і знову, наче повертаєшься назад, в дитинство. Коли небо було блакитнішим, коли квітки були яскравіші, коли посмішка матусі була самою коштовною із усього, що ти тоді мав.
Вірш до дня матері на українській мові
З Днем Матері
Моя мама -Лариса Кобилянська-Строган ( село Велика Козара)
Мамо, пташко моя сизокрила,
І з Днем Матері, люба, вітаю,
Ніжність в серці тримати не сила,
Так тебе, моя ненька, кохаю.
Хочу щастя тобі побажати,
Щоб лишалась завжди молодою,
Та важливіше, мабуть сказати:
Я завжди буду поруч с тобою.
Пам’ятай, що в житті би не сталось,
Лиш поклич, прилечу, немов птах
Зроблю все, щоби ти посміхалась,
І щоб радість плекалась в очах.
Лана Світлана Александрова
Соня Буре (Кобиляньска — Строган Лариса Миколаївна)написала цього вірша 9 листопада 1983 року. Тоді ще в Україні не відзначався День Матері та і писала вона вірш не для цього дня. Але саме цей вірш до дня матері на українській мові буде дуже вчасним і доречним. Бо такі слова, які є у цьому віршеві, вони передають самі чисті, самі гарні та самі глибокі почуття . Прочитайте цей вірш до дня матері на українській мові не тільки мамі, але й у школі чи колледжі, хай кожен замислиться над цими словами. І можливо саме твір Соні Буре, саме цей вірш до дня матері наштовхне нас на те, що матерів треба цінити, поки вони в нас є. Адже поки жива мама, ми ще залишаємось дітьми…
День Матері в Україні відзначається у другу неділю травня.
Негарних мам не буває!
Не вірте, мам негарних не буває!
Хоча природа вписує своє,
Хоча життя красиве роздає
Не всім, о ні! І навіть обминає..
Ось згорбилась собі стара,
Підперлась палкою кривою,
Була красива молодою,
Ви скажете: «Колись була..»
А ось старенька, аж тремтить
Від холоду, чи від утоми,
Була красива і свідома..
Що може довгий вік зробить…
Не вірте, мам не гарних не буває!
Коли годує мама немовля,
Коли воно те слово промовля,
Що маму «Мамою» возвеличає…
Не вірте, мам не гарних, не буває!
Автор: Соня Буре ( Кобилянська -Строган Лариса Миколаївна, Житомирська обл.)
Привітання з Днем Матері
Сьогодні у моєї мами свято,
День Матері. Цілую мозолі.
І хочеться сказати слів багато,
Що мами кращої немає на землі.
Я обійму та пригорнусь до мами,
І зморшки поцілую на чолі,
За колискову, що безсоними ночами
В дитинстві дарувала ти мені.
Життя, мов річка, протікає швидко,
Твій образ в серці зберігаю я,
Моя матуся, сивая лебідка,
Вклоняюсь низько за дарунок твій — життя.
Привітання з Днем Матері
Мамо, привітання мої щирі
Ти від мене з посмішкой прийми,
Я бажаю жити довго, в мирі,
Щоб не знати у житті війни.
Щоб ніколи, люба, не хворіла,
Лихо хай повз тебе пронесе…
Щоб з роками тільки молоділа,
Дякую матусенько за все
Мамі
Мамо! Виший мені плаття… червоними маками,
І волошки хай рясніють серед колосків,
Рукава прикрась до низу сакральними знаками,
Що заплутають дорогу серед пелюстків.
Мамо! Виший мені хустку… яскравими квітами,
Щоб листочки золотисті по кутках лягли,
І на сонці вигравали, наче самоцвітами,
І мене твоїм коханням завжди берегли.
Мамо, виший мені … долю… вдачею щасливою,
Щоб життя всміхалось щиро таланом мені,
Повертатимусь до тебе лелекою білою,
Як летять додому з півдня птахи по весні.
Автор: Лана Світлана Александрова — тобто я.
Вірш про рідну мову
В 1993 році, Соня Буре (Кобилянська -Строган Лариса Миколаївна) стала свідком неприємного, та повчального випадку. Люди висміювали приїджу дівчину за те, що вона розмовляла на своїй рідній, українській мові. Мові, якою говорила її мама, якою вчила перша вчителька, якою вона вперше промовила :» Кохаю».
Цей випадок запав поетесі у саму глибичінь її тонкої та ранимої душі, і вилився у болючі рядки вірша. Бо рідна мова, то наче мати. Вона одна і сама близька та інтимна. Людина може володіти багатьма мовами, але «мама» вона говорить рідною мовою.
Красивые стихи на украинском языке
Моя мама -
Кобылянская -Строган Лариса Николаевна,
которая печатала свои произведения под псевдонимом СОНЯ БУРЭ , написала много стихотворений на родном, украинском языке, который отличается мягкостью, певучестью и душевностью. И слушая эти красивые стихи на украинском языке нельзя оставаться спокойным и безучастным. В них заложена житейская мудрость, материнская боль, и дочерняя любовь к своей земле, к своей Родине и к своему народу. Стихи, пронзительные и настолько точно передающие смятение и горечь автора, настолько болючие, что они остаются актуальными и по сегодняшний день. Читайте красивые стихи на украинском языке Сони Бурэ, вдумывайтесь, сопереживайте и пусть то многое, что передано в стихах, найдет отклик и в Вашем сердце.
Стихи для людей
Есть люди, которые пишут стихи для людей и обязательно стараются познакомить мир с ними. Это правильно, я считаю, потому что любое творчество нуждается в признании, иначе без интереса со стороны окружающих оно может иссякнуть. Вдохновение, не подкрепленное признанием, бывает не выдерживает «гордого одиночества». Но есть люди, которые пишут стихи для себя, которые не могут не излить в них душу, и складывают их в ящичек стола, лишь изредка доставая и перечитывая, или сжигая. Моя мама такая.. Зовут её Кобылянская — Строган Лариса Николаевна и живет она в Украине. Детские стихи пишет под псевдонимом : Соня Бурэ Прочитать остальную часть записи »
