9 березня вся Україна вшановує Тараса Шевченка. День нарождення Кобзаря це не тільки день любителів поетичного слова, це День вшанування  великої та значущої людини для країни. Поет, літератор, художник та борець за свободу України, Тарас Григорович є символом українського народу.

І звісно літератори не лишилися осторонь цієї події. Купа написаних віршів, вдалих та не дуже, але щирих, справжніх, світлих — є доказом народної любові до митця , яку пронесененно через століття.

 

Тут будуть викладені мої вірші до Тараса Шевченка . які я написала чи напишу до Тараса Шевченка або на честь його народження.

Лист до Тараса

Не написала я Тарасові листа
І вірш не склався, а про що йому писати?
Що плаче знову на могилі сива мати?
Чи що росте без батька знову сирота?

Про що казати через сотні зо дві літ?
Що ми страждаємо все так же, як раніше?
Пани інакші трохи, люди все дурніші,
І не сприймає знову нас серйозно світ.

Про мову розказати ? Стидоба!
Ми все ніяк свого навчатися не хочем,
І закриваємо на підлість сумно очі,
І лиш у ФЕйсбуку кричим бува :»Ганьба»

Є чим пишатися? Той список замалий:
Немає єдності і шани у країні,
Культура слова й екнономіка — в руїні,
При владі склад перефарбований старий.

До постаменту твого з року в рік -квітки
Кладуть пани і просто добрі щирі люди,
І ті хто бореться за правду і Іуди,
Поети пишуть у віршах тобі думки….

Та не змінилося ніщо за двісті літ…
Слова пусті.. За ними далі мало діла..
І Україна, наче мати посивіла,
Чека:коли ми твій звершимо заповіт.

9.03.2019

До Тараса Шевченка

Дивись, Тарасе, Україна піднялась!
Ми знов повстали проти злого панства!
Та боротьба із кров’ю нам далась,
Але ми не повернемось до рабства.

Дивись, Тарасе, майоріють прапори,
Ридає мати на могилі сина,
Та землю рве із люттю на шматки
Сусідня братняя слав’янская країна.

Дивись, Тарасе, все як ти писав:
Повстав народ, кайдани поскидати,
І наче з твого віршу образ встав:
Повстане син і поруч буде мати.

Дві тисячи чотирнадцятий рік,
Святкує ювілей твій вся країна,
Вшановує Шевченка Кривий Ріг
Із прапором “ Єдина україна”!

7.03.2014.

До 201 річчя народження Тараса Шеввченка

Ой, Тарасе, чи на небі любо спочивати?

Чи ти бачиш, що в Вкраїні знову плаче мати?

Знову москалі лихії смерть несуть та горе,

Знову плачуть сині ріки, плачуть сині гори..

Два століття промайнуло, ще й рік прихопили.

Москалі не вгомоняться, Крим наш захопили,

Та мало їм, на Донбасс послали загони

І горять теперь міста, села та райони.

Плачуть жінки, плачуть діти та старії люди,

Україну розривають московські Іуди,

Перед світом дурня клеять та сміються гидко,

Україна стогне, плаче, неначе лебідка.

Шо попалася шулікам, рвуть її кігтями.

Ти се бачиш Тарасе, бачиш що із нами?

То перекажи там Богу, хай вже схаменеться,

Бо вкраїнському народу як терпець урветься!

Повстаємо всі до зброї, малі та великі,

І москалів погонимо, щоб собаки дикі

Більш не лізли в Україну, навіть не дивились,

Бо вкраїнці від «любові» москалів втомились!

Передай це все Тарасе, бо чекать не будем,

Ми ж бо вільні та розумні, та трудящі люди.

Ми свою країну любим та щиро цінуєм,

І її, на диво світу, як казку збудуєм!

Лана Світлана Александрова

2015