11 січня у всьому світі відзначають День «Дякую». Коли саме і ким було започатковане таке свято -немає достеменної інформації ніде. Але.. це не зменшую важливості цього слова та відчуття. Адже ми не часто вміємо сказати слова вдячності так, щоб нам не було ніяково. Образити людину, зробити їй боляче -ми робимо легко і не завжди замислюючись над механізмом та причинами цього дійства. А ось подякувати нам чомусь зводить щелепи і немає слв, які б ми могли вимовити вільно і свідомо.

Тому хай у ваше життя увійде це магічне слово, яким ми передаємо трошки чарівної світлої енергії один одному.

«Дякую»

Як часто дякую тобі…життя?

Як часто я тобі співаю оди?

Дорогами постиране взуття,

І дотиками ніг тепліють сходи…

Вклоняюсь часто як?

І в Всесвіт шлю привіт ?

Словами сенс свого життя несу у люди.

Я дякую тобі, прекрасний світ!

Я дякую тобі на повні груди!

За тих, хто був і є, і буде ще в житті!

За Батьківщину і за край, а ще за маму.

За друзів, недругів, за тих з ким «по путі»,

За те, ким зараз є й за те, ким стану.

За вчителів, за серце, за талант,

Що маю змогу і бажання жити.

Що я не біженець і я не емігрант,

Що можу попри все, життя, любити!

Хай буде гімном Всесвіту хвала

Наповнюючи тих, хто є в журбі!

Планетою нехай летят слова:

Вклоняюсь доле й дякую тобі!

 30.06.2020

Дякую

Завжди духу бракує чомусь на подяку..

На тепло від душі і на посміх очей..

Дерев’яним язик враз стає з переляку —

Так людьми нівелюється безліч речей..

На пероні бува в камуфляжі та берцях

Ти побачиш його, він мов «втома війни»…

Ти скажи йому «дякую, друже!» від серця

І за себе , за весь наш народ обійми..

Для бійця стануть трудноші враз всі дрібними..

І розгладяться зморшки за мить на чолі,

Передай вояку та його побратимам

Українців любов та уклін до землі!