3 листопада, в затишному обласному центрі Центральної України, а точніше Черкаси, приймали гостей з інших міст. Поети з’їхалися з різних куточків країни на літературну подію, яка звалася «Міст: літературні Черкаси». Київ та Вінниця, Золотоноша, Черкаси, Драбово та Кривий Ріг відіслали своїх представників для налагодження культурних зв’язків між містами, заохочення до співпраці та представлення поетичного осередку свого регіону. Три дні були досить насиченні.

Правда я, разом з двома колегами з Кривого Рогу, приїхала аж під вечір першого дня і не встигли познайомитись з головою міськради, який теж …пише вірші. Це дуже класно, тому мабуть і літературне життя у Черкасах таке насичене. Нові наші друзі розказали нам, що вони встигли відвідати місцеве видавництво, але ми у перший день потрапили лише на зустріч з авторкою ліричних оповідань, переможницею у конкурсі «Коронація слова — 2015″ у номінації романи (2 місце), Наталією Лапіною. Вона поділилась досвідом написання прозових творів та участю у великих літературних конкурсах.

А ввечері у нас був квартирник у Оксани Галаєвої, яка не тільки була організатором цієї події, але й прихистила гостей міста у своїй затишній оселі. Наступнні два дні видалися дуже чудові на погоду і на події. Зустрічі та поетичні батли, слеми і нагороди. Подарунки і нові друзі. Ми побували на Набережній і Річковій станції Черкас.

 

 

Ми відвідали музей Кобзаря та подивилася цікавинки міста.

Музей «Кобзаря» у Черкасах

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це буинок Цибульських, які викупили зарешту Шевченка і він перебував у них у Черкасах у 1859 році. Зараз тут знаходиться музей «Кобзаря» .Є експозиція кімнат,все залишено так, як було при Шевченкові.

 

 

 

 

А це перше видання Кобзаря

А це різні видання Кобзаря

 

На цьому диванчику міг сидіти Шевченко .Навіть скоріше всього і сидів,слухаючи як хазяйка дому грає на піаніно.

Шевченко долучився до написання та видання першого букваря українськоє мови. Вже тоді українську мову забороняли і перетворювали на малоруську.

 

 

 

 

Вже тоді, у 1840 році Кобзар був перекладений за кордоном і мав успіх

А це діюча кіномашина. Одна з перших. ЯКщо зараз знайти плівку і вставити, то ми зможемо дивитеся перше німе кіно на невеличкому екрані.

 

 

 

Ми виграли командний квест на знання міста і тепер знаємо, що у колишній жіночій гімназії Самойловської розтшовується міська школа № 17 .

а гарнющий старовинний будинок у центрі міста, де з кінця 1970-х знаходиться РаГС, належав підприємцю, інженеру, Андріяну Щербині. Побудував він його у 1892 році.

Палац одружень Черкаси

 

Вважається, що архітектором цього будинку, а також візитівкою Черкас, блакитного будинку був Владислав Городецький. Який до речі побудував багато гарних споруд у Черкасах.

Блакитний будинок Черкаси

 

 

      Ще ми побачили будистський діючий храм «Білий Лотос», проте на жаль в середині не побували, бо попали туди увечері. Але ці красоти нас все одно вразили.

Будистський храм «Білий Лотос» у Черкасах

Це самий великий храм будистів у Европі.

 

 

 

 

 

 

Ми дізналися, про пам’ятник Симоненку, Шевченку та коли і чому збудувалася колія у Черкасах. А приймаючи участь у командному батлі, де я була обрана лідером — моя група посіла перше місце.

 

 

 

 

 

А я ще отримала Диплом першого ступеню у номінації «Приз глядацьких симпатій».

Поетичний слем видався для мене трошки менш врожайним, Димплом другого ступеню.

Але в мене були дуже сильні суперники, тому я все одно пишаюся своїми нагородами. Призи: отримані книги «Українська поетика» та інші,стали саме тим цінним подарунком, якого так не вистачає поетові. Ми були в гостях у бібліотекаря -психолога, Оксани галаган, яка навчила нас відкривати творчі грані за допомогою психодрами і ми всі були під неймовірним враженням.

 

 

 

 

 

 

 

 

Черкаські кафе зачаровують своїм креативом. На  тра цьому вчитись ще. і зовні, і в середині. 

 

 

 

 

 

Наталя Бонь переможниця «Коронації слова» і ми тепер дружимо у Фейсбуці.

 

Повертаючись , я зрозуміла, що ця поїздка та знайомство були дуже потрібні.Ми представили Кривий Ріг як культурне місто, в якому теж розвивається літературна творчість. І в якому є потенціал. Проте ми зрозуміли,як багато нам ще треба зробити, як у нас все не розвинено і куди рухатись далі.

Насправді я дуже хотіла вам розповісти багато ще своїх вражень, але емоції переповнюють , а дорога втомлює. Так, можливо їх в мене забагато, та коли бачиш, яке бурхливе літературне життя у інших містах, коли Мер Черкас пишек вірші і всіляко  намагаєтьмя хоч сприяти розвитку літературного руху. Коли у місті живе кілька переможцв «Коронації слова», коли літературні студії працюють так, що звідти виходять сильні та  розвинені поети, а не просто зібралися, потринькали на гітарці , поплювали в спину один одному.

Я не розказала ще про зустрі з поетом -пісенником, Володимиром Данником який кожному присутньому поетові подарував свою книжечку.

 

А ви, шановні читачі, вітайте мене з перемогами і пишіть коментарі, бо для мене це дуже важливо.

 

З повагою, ваша Лана Александрова