Вірші про Кривий Ріг. Стихи на украинском языке о Кривом Роге.
Кривий Ріг — це моя маленька Батьківщина. І я хочу, щоб кожен мешканець говорив про своє місто з гордістю та повагою. Тут будуть зібрані вірші про Кривий Ріг на українській мові, які я буду поступово додавати. Прийде час, коли можливо, якісь вірші про Кривий Ріг, будуть вивчати малюки у школі на уроках «Рідного краю». Славетне місто має бути возвеличене та прославлене. Ми того варті!
Є міста, які пишаються своєю історією. Архітектурою. Інішими надбанями. Моє місто -Кривий Ріг. І я з кожним роком розумію його краще.
Я відкриваю його для себе все знову і знову. Можливо для цього іноді варто десь виїджати і дивитись на нього здалеку? Як писав Єсенін «Лицом к лицу лица не увидать.. Большое видится на расстоянии.» І дійсно, на відстані я бачу обличчя своїх земляків чіткіше і краще. І це вИдіння дає мені розуміти, що моє місто, мій -Кривий Ріг, може пишатись… людьми.
Я про той невеликий відсоток «божевільних», якім дійсно болить своє місто. Саме ці люди прикрашають його. І їх багато. Просто хто хоче бачити-той видить, хто хоче чути –той прислухається.
Дякую вам, земляки, які люблять Кривий Ріг і роблять його кращим Хоч на відсоток, хоч на крапельку. Не за гроші, чи «плюшки», а тому що воно в вашому серці. І мені здається, що такі люди стануть прикрасою будь-якого міста, бо де б вони не були, а їх серця та душі сповнені того важливого почуття, якого, на жаль, у багатьох «обиватєлєй» немає. Почуття відповідальності за свою країну.
Чим пахне Кривий Ріг
Хтось написав вірша: чим пахне Львів..
А я… я заздрила тим, хто живе у Львові…
Там присвятили стільки гарних слів,
Там стільки захвату та щирої любові…
Подумалось, а як же Кривий Ріг?
Хіба він гірший? Просто особливий.
Стоїть на перехресті двох доріг,
Простий неначе, але серцю милий.
Найдовше місто у Європі! Чули всі?!
Що на стодвадцять кілометрів простягнулось.
Він не відразу розкривається в красі..
Та всім, хто був тут — місто не забулось…
Тут особливе і повітря, й краєвид,
Кар’єри, шахти, особливі люди.
Воно притягує до себе, мов магніт,
Сталеве місто, місто — велич, місто — чудо.
То чим же пахне місто Кривий Ріг ?
Якими запахами кличе він додому?
Коли земля його, торкнушись моїх ніг,
Знімає вмить далеких подорожей втому.
Він пахне щастям, пахне силою людей,
І батьківською рідною землею,
Серцями світлими та радістю дітей.
Він пахне затишно домівкою моєю.
* * *
Не тримай! Відпусти! Я не хочу!
Не задобрюй мене! Не моли!
Не про тебе -всі мрії дівочі
І надії у мене були!
Не тобі мої думи щоночі,
І тобі не писались вірші,
Якщо серце не хоче жіноче,
То вона не відкриє душі.
А він слухав мене і сміявся,
Щоб лишилась, робив все, що міг…
І листочком каштану торкався
Вперто серця мого… Кривий Ріг.
На чужині
Поїхала… Покинула
Тебе напризволяще,
В чужі краї полинула
Шукати долі краще.
Та в серці біль вгамовую,
Щодня тебе читаю,
Себе шукаю новую,
В чужім для себе краю.
А ти мені: каштанами,
Людьми з світлин всміхаєшся,
Тату, на серці, ранами
І все сильніш кохаєшся.
Я лиш на час поїхала,
Та вже на дворі сніг.
Співа чужая віхола
Мені… про Кривий Ріг.
23.10.2017
