Здесь будут собраны стихи о моей Родине, о Украине на украинском языке. Я буду добавлять их по мере написания…

 

Мені болить моя країна

Моя країна — Україна

 

Живу я у своїй країні

Живу я у своїй країні,

Де небо, голубе, як льон,

Де море — шовковисто-синє,

І де лунає кілька мов.

Я хочу в спокою та мирі

Свою країну підіймать,

Де люди — добрі, світлі, щирі,

Де дух свободи не зламать.

Та чорні хмари небо вкрили

Свинцем, нам дихать не дає,

Молюся:” Боже, дай нам сили,

Щоб захистить життя своє!”

Та зірка наша не погасла,

Країна нам — понад усе!

Звучать патріотичні гасла -

Народ на боротьбу встає!

Ми захистимо нашу неньку,

Такий народ не подолати,

У нас бо, як писав Шевченко:

Повстане син та поруч мати.

Кобзар писав-бо нам :”Єднайтесь!”,

Країну ми не продамо,

Схід,Захід, Південь — піднімайтесь,

Та відсіч ворогам дамо!

Збудуєм новую країну,

Щоб край наш, мов троянда цвів!

Славімо,браття, Україну!

Як нам Шевченко заповів!

11.04.2014

 

Сегодня, 23 августа, этот стих завоевал признание в сети и грузинские ребята сделали на него клип: http://virshi.in.ua/klip-ot-gruzinskoj-molodezhi-v-podderzhku-ukrainy, а в соцсетях активно постятся строки из стиха. Хотелось бы, чтобы все, кто его размещают у себя на страничках, указывали авторство и читатели знали, что этот стих написала криворожанка Светлана Александрова, которая до последних событий писала стихи лишь на русском языке.

Молилась мати

Молилась мати. У кутку стояла,

Для сина доленьки просила у Святих,

Він був далеко, та стара не знала,

Що вже нема її соколика в живих.

І свічка полум’ям червоним мерехтіла,

Чаділа димом в стелю, чорним та їдким,

Стара у Господа багато не просила:

Щоб повернувся син до матері живим.

А за вікном зима скрегоче та лютує,

На небі янголи похмуро-мовчазні,

Господь молитви материнської не чує,

І слізьми землю укривають матері.

 Загинув син, кати за правду вбили,

Та не дозволимо нікому нас  зламати,

Боротись будемо, допоки стане сили

І поки молиться під образами мати.

25.04.2014

Вірш про Україну

Коли-небудь моя країна

Очиститься від гнилі,

Й розквітне ненька-Україна,

Де люди : щирі, милі

Нову державу розбудують,

Де буде лад та спокій,

А поки нелюди панують,

Йде бій на смерть, жорстокий.

Допоки зграя кримінальна

Державу розкрадає,

Людей, катуючи брутально,

Нам спокою не має.

Але здолаємо ми все:

Утому, біль та втрати,

Країна нам — понад усе,

Бо то є наша Мати.

 18.05.2014

24 серпня  - День Незалежності України. Це свято моєї  країни, на долю якої в цьому році випало багато віпробувань. Багато сліз та горя. Але я вірю, що Україна переможе всі негаразди, та розквітне знову, немов та квітка, після дощу. Я хочу побажати усім своїм землякам : єдності, добробуду, миру та злагоди. Коли ми разом, то можемо вистояти у любій біді. І хай над нашою Україною завжди  буде сине небо, як на прапорі, а на полях колоситься хліб, виграваючи золотом, як на нашому прапорі. Бо то є найвелике щастя, коли в твоїй краіні мир та злагода. Кохаю тебе, Україно моя.

Відповідь синові

Що можу сказать про свою Батьківщину на свято?
Лиш те, що кохаю, люблю свою землю, свій край,
Хіба треба слів, щоб любов передати, багато?
Ти серце і душу країні, дарунком відай!

Не треба слів пафосних, пристрастних та емоційних,
Достатньо робити величні та добрі діла,
Любов — то мов пісня, мов трунок, п’янкий, чудодійний,
Що вогником в серці, мов свічка горить та пала.

В житті є всього, але хочу тобі я порадить:
Ти цінну одну просту річ назавжди пам’ятай
Людиною зватися може лиш той, що не зрадить
Свою Батьківщину, народ свій, свій дім та свій край!

21.08.2014

Комментарии (24) на “Стихи об Украине на украинском языке”