Война России против Украины

24 февраля в 5.00 Россия напала на Украину полномасштабно.  Под ракетные обстрелы попали почти все крупные города Украины и даже маленькие. Далее начался обстрел жилых домов, садиков и больниц. К Российской агрессии присоединилась Беларусь. Но это не начало войны.. Эта война началась в 2014 году, когда Россия, как крыса, ввела свои войска без опознавательных знаков сперва в Крым, а потом в Луганскую и Донецкую область. Они убивали тех, кто считал себя украинцем , они пытали и калечили активистов и просто мирных людей. Они привезли своих пенсионеров и каких-то грязных орущих торговок, которые создали якобы референдум и нагло пытаясь обмануть мир, устроили цирк под названием ДНР и ЛНР, а Крым просто отжали..как грязные и мелкие крысы….

А 24 февраля 2022 года эти крысы открыто и полномасштабно напали на Украину….

Две страны растерзали Украину…..

Но наши воины, наши защитники, бьются , как львы!

На захваченном острове Змеиный погибли 13 пограничников. Они защищали его весь день

Оккупанты предлагали пограничникам сдаться, но украинские защитники отказались. Их последние слова «Русский военный корабль? Иди на хуй!». Они стали символом борьбы Украинского народа против российских и белорусских захватчиков..

 Маріуполь 4.03.2022

«Русский корабль? Иди на хуй!»

Чуешь, Путин! Накорми своих солдат:
Грабят наши магазины, словно дети.
Ты наверное теперь безумно рад,
Что Россия символ зла на всей планете…

Чуешь Путин, да заправь ты корабли!
Чтоб не попрошайничали, как бомжи, средь моря.
Ты теперь изгой и для своей земли,
Принеся и ей позор и тонны горя!

В Охмадите от твоих ракет следы…
Детки там боролись с раком- их убили…
А в гробах «перевертаются» деды
Русских воинов, что немцев победили…

Нашим детям разрешим, освоить мат
Чтобы помнили, как их отцы без страха,
Перед русскими не сделав шаг назад,
Говорили перед смертью:»Иди на хуй!»

От ракет российских города горяд
Украинские… Но это твой путь к краху..
И по всей планете люди говорят:
Как девиз: » Корабль русский? Иди на хуй!»
28.02.2022

* * *

Маріуполь

Ось і прожитий ще один день…
За мету:  вберегти лиш життя.
Телеграм сповіщає :»Дзелень!»-
Значіть знову пора в укриття.

На підлозі живу… поміж стін,
Заспокійливе: фото твоє.
Якщо буду колись між руїн,
Набери, знати щоб, де я є….

А сирени кричать і кричать.
За молитву — твої смс…
От раніше могла щоби знать,
Дещо інше б просила в небес….

Виє небо. Війна. Кривий Ріг…
Я заплющую очі :»Прости»…
Ох, якби Бог повірити міг,
Що роз’єднує наші світи..

Я молитимусь так, без ікон.
Вірю, в Бога ще вдосталь чудес…
І стискаю в руці телефон,
Де від тебе прийшла смс.

06.03.2022

* * *

285523554_3284665358468395_5983132570769979731_n

Засинаю під слова :»Відбій тривоги»,
Телефон в руці, від тебе кілька слів…
І молюся за усі твої дороги,
Загортаючись в обійми почуттів.

А в вікно весна мені зірки кидає -
Час кохання, смакувати напій з мрій…
Та війна тебе у мене забирає,
І воюю з нею я, що ти є мій….

Лише віра є із зброї в арсеналі,
Літаки російські бомбардують знов…
В українському містечку у підвалі
Жінка молиться за мир і за любов.

26.03.2022

*  * *

Автор Анна Сеннік

Наливаю собі кави,
Ось і тістечко у руці…
На сьогодні важливі справи,
Записала на папірці:
Помолитись за тебе Богу,
Написати тобі листа,
І відкрити усі дороги,
Попросити знову Христа…
Загадаю свої бажання:
Щоб у битвах всіх — переміг,
І хай сила мого кохання
Тобі вдачу кидає до ніг…
Кожен день в мене справ пів сотні,
Вчусь провести лиху біду
Я коханням своїм сьогодні
За життя твоє бій веду..
31.05.2022

Захиснику

Поки ти мене там захищаєш,
Я вивчаю нові молитви..
Я вивчаю Коран та Тору, хоч мені це не притаманно.
Ти п’єш каву з ранку і знаєш,
Що не можеш програти битви,
За тобою міста і села..Батьківщина й твоя кохана..

Коли ти йдеш у бій жорстокий,
Я запалюю свічку та м’яту,
Щоби плакала та коптіла й чорним димом стелилась в поле.
Я крутитимусь на всі боки,
Ворогам закриваючи, клятим,
Всі дороги, що йдуть до тебе..А ще небо закрию та море.

Коли ти, після бою , зі втоми
Обіпрешся о край планети,
Я руками зніму всі болі..І всі рани закрию ..словом.
Я чекатиму вперто вдома,
І розкрию усі секрети,
І накрию на полі бою, як туманом, святим покровом.

А як стане вже надто важко
Й сил не лишиться ні на йоту
Ти прислухайся: за спиною ..легкий шелест моїх..думок..
Й принесе тобі сіра пташка,
Через простір мою турботу,
Що плекали в магічнім колі мільйони таких жінок.

Пам’ятай, ти на полі бою
Не один, за твоєю спИною
Закривають Щитом із Сили і запалюють всі зірки
І бува, закривають собою,
Став твоєю на мить половиною
Ті кого ти пішов захищати: України святі Жінки!

10.08.2022

 

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться для отправки комментария.

«Эта женщина…»
Свежие комментарии
Чим пахне Кривий Ріг