Принести квіти до меморіалів жертвам політичних репресій чи взяти участь у мітингу на їх честь – це найменше, що може зробити кожна людина цього дня. Зазвичай також проводяться благодійні акції на користь колишніх політв’язнів, що потребують допомоги. Школи та інші навчальні заклади організовують заходи для ознайомлення юнацтва з цією сторінкою нашої історії.

Щоб пройнятися атмосферою цього пам’ятного дня, варто подивитися художній фільм українського виробництва «Заборонений» – про життя та смерть Василя Стуса. Ця картина може надихнути на подальше ознайомлення з літературним спадком Стуса та творчістю інших відомих українців, на долю яких випали важкі випробування політичними репресіями.

ЧОМУ ВАЖЛИВА ЦЯ ПОДІЯ?

Про минулі політичні переслідування потрібно пам’ятати для того, щоб не допустити повторення подібного в майбутньому – ця істина не підлягає сумнівам. Вже саме існування пам’ятної дати 12 січня за логікою має означати відсутність у нашій країні людей, позбавлених свободи за «інакший» світогляд.

Тож виникає питання – чи є політичні в’язні наразі в Україні? Конкретної відповіді ніхто не має, але всі розуміють, що безумовно є жертви жорстокого поводження в місцях позбавлення волі чи в поліційних відділках. Тому надзвичайно важливою є зміна правил щодо дотримання прав людини в державній пенітенціарній системі.

• 12 січня має особливе значення також і тому, що зараз маємо ув’язнених за політичні погляди громадян України на території Росії.

Завдяки спільним зусиллям уряду та громадських організацій останнім часом вдалося повернути до рідних домівок десятки українців – політв’язнів.

Але, за даними правозахисних організацій, ще щонайменше 103 наших співвітчизників перебувають у російських слідчих ізоляторах та виправних колоніях. Цим людям надзвичайно важливо відчувати підтримку своєї Батьківщини – від візитів українських консулів до пересічних громадян, які підтримують бранців своїми теплими листами.

Відчуваючи себе згуртованою нацією, в День українського політв’язня ми звертаємо увагу на ті біди, у яких часом доводиться жити, думаємо про цінності, за які варто боротися, згадуємо про тих, кого маємо визволити з неволі.