Архив рубрики «Патриотические стихи»
Поздравление с Новым годом воинам АТО
Благодаря нашим бойцам в зоне АТО, мы сейчас имеем возможность спокойно и празднично встретить новый год. Ценою своих жизней они оберегают наш мир и покой. Но не стоит забывать, что они ждут наших поздравлений и нашего внимания. И красивые поздравления с Новым годом воинам АТО, написанные в стихах, помогут вам поздравить наших ребят тепло и душевно. Напишите поздравление с Новым годом воинам АТО на красивой открытке и передайте волонтерам, пусть они отвезут наши поздравления, чтобы и у наших бойцов было праздничное настроение и они знали: за что они стоят. И что мы их ценим, любим и ждем. Пишите поздравление с Новым годом в АТО смс-ками читайте по телефону. Окружите их вниманием и заботой. Им это нужно, и мы обязаны помнить об этом.
Стих с Новым годом воинам АТО
Новый год шагает по стране,
Дед Мороз несет для нас подарки,
А ребята наши на войне,
Им сегодня очень -очень «жарко».
Украина поздравляет вас,
Тех, кто охраняет наш покой,
Верим, что настанет скоро час,
И вернетесь невредимыми домой.
На востоке вы сейчас в боях,
А у нас здесь ёлочки сверкают,
Вы, замерзшие, в заснеженных полях,
И снаряды молнией летают.
Мы вас ждем, и любим, вы для нас:
Словно крепость, что спасает от войны,
Поздравляет Украина вас
С Новым годом, наши лучшие сыны!
31.12.2014
Вірші АТО
Тут будуть нові вірші про АТО, про воїнів АТО, про наших захисників. Вірші про АТО народжуються несподівано, особливо, коли душею та серцем хвилюєшься за когось, думаєш, молишся. Наші хлопці, які зараз на війні, з м’якою назвю АТО, потребують нашого тепла, нашої підтримки та нашої уваги. Вони боронять наш мир, наш спокій та нашу землю. Ми маємо низько вклонитись всім, хто зараз нас там захищає і вічно пам’ятати всіх, хто поліг за наш мир. За те, щоб ми зараз спали у теплих ліжечках, поки вони мерзнуть у холодних землянках під обстрілами «Градів». Щоб ми могли насолоджуватись сміхом наших дітей та рідними посмішками наших близьких, поки вони , тримаючи у нагрудній кишені світлину свого маля, мами чи коханої, перетягують жгутом свою рану або відстрілюються від підступного ворога. Тож пишіть їм вірші про АТО в листах, в’яжіть шкарпетки та балаклави, готуйте сухі борщі чи купуйте ліки, бо вони зараз — наше все. І наше життя залежить від них. 22.01.2016 продовжуючи цей запис, який я почала писати рік тому, хочу згадати ще тих, кого від нас забрала ця клята війна… Тих українських вояків, які захищали цілісність нашої держави і не пускали ворога до нас..Щоб ми спокійно жили, спали, працювали.. Їх немає вже з нами, але пам’ять залишиться серед нас…
Новые стихи воинам АТО
Что писать в предисловии? О чём ? О том, что стихи воинам АТО рождаются спонтанно, ближе к ночи, когда ложишься спать в тёплую постель и вспоминаешь их, замерзших, голодных, усталых, под постоянными обстрелами? Тех, кто защищает нашу Украину от наемников, жаждущих на крови Украины набить себе карманы. И молишься за них. Молишься стихами, что рождаются в одно дыхание,в одно касание души. И просишь Господа защитить бойцов АТО, и погасить пламя войны. А иногда думаешь:» Вот проснусь завтра, и весь кошмар закончится. Растает, как сон. Потому что, так не бывает!». Но к сожалению, бывает. Страшная-страшная реальность. И только они, наши украинские воины, оберегающие ценой своей жизни нас в АТО, дают нам веру, что будем жить!
Моя Родина, Украина…
Здесь собраны и будут добавляться стихотворения, написанные мною с февраля 2014 года и по нынешнее время. Здесь стихи «Небесной сотне» и украинским военным в Крыму, здесь стихи о событиях, которые ..которые просто без слез и боли в сердце пережить нельзя.. здесь о страданиях моей Родины и моего народа… я долго не решалась выкладывать эти стихи, но потом всё же решила. Потому что, это история моей Родины, моего народа, моей земли. И помнить её, чтить и уважать мы обязаны.. каждый..
Вірші про українську мову
Українська мова — сама мелодійна, сама співуча мова на Землі. Є багато гарних мов у світі, але тільки українська мова звучить, немов переливи водограю, яку хочеться слухати знову і знов. Вона, наче пісня, наче шепіт вітерця, наче дзюркотіння струмка, кришталева та чиста.
Але багато років, десятилітій її ганьбили та паплюжили, змінювали та забороняли. Перетворювали на суржик або якусь пародію. Це все робилось для того, щоб не залишилось про українську мову навіть згадки. Бо народу без мови не існує. Та попри все, українська мова відроджується та набирається сили, розквітаючи, наче сад навесні, після довгого зимового сну. Цей вірш я присвячую українській мові, бо це є мова моїх пращурів, моїх батьків, моєї країни. Шануймо її.
9 листопада 1997 року указом Президента України було призначено свято української мови та писемності. А отже, відтепер, кожного року 9 листопада ми будемо читати вірші та співати пісень про рідну мову. А також писатимемо диктати з мови. Тому вірші про мову будуть дуже доречні до цього дня.
Стихи о волонтерах
Есть такое слово иностранное. «Волонтеры» .. Означает оно, что люди, совершенно безвозмездно берут на себя обязанности и выполняют их, помогая другим. Тем, кто нуждается. Тем, кому нужна помощь. Тем, то сам не может справиться в проблемой. и 5 декабря волонтёры отмечают свой день. В этот день к ним с благодарностью обращаются те, кому они помогают или просто неравнодушные люди. Потому что труд волонтёра — это безвозмездный и порой очень тяжёлый труд.
Отдельно хочется сказать о волонтерах, которые помогают бойцам АТО и беженцам. Так сложилось, что страна не готова была к этой войне. Так сложилось, что горе на украинскую землю пришло нежданно. Но велик своей душевной красой украинский народ. Все тяготы по обеспечению и обмундированию бойцов АТО они взяли на себя. Волонтеры живут двойной жизнью: днем они работают, а ночью, вечерами и по выходным, собирают помощь, сортируют, нанимают машины или берут свои и везут.Везут под пули и обстрел «Градов» на Восток. Нашим украинским бойцам. Везут воду и балаклавы, везут тепловизоры и бронежилеты. Везут продукты и письма. И бойцы ждут их, как дети малые ждут Деда Мороза. Волонтеров убивают, волонтеров ранят, волонтеров хают. Мелкие душонки, которых и людьми назвать язык не поворачивается. Но эти люди не сдаются. Она — надежный тыл наших бойцов, наших ребят, которые отдают за нас самое дорогое-свою жизнь.
Здесь будут стихи о волонтерах, которые я буду писать. Я не знаю, сколько их будет: один или несколько. Но эти люди достойны того, чтобы о них писали стихи. Ибо такой могучий своей красой души и отзывчивостью, такой поистине великий народ достоин восхищения и воспевания.
Вірші про АТО
Тут будуть зібрані мої вірші на українській мові про АТО. Присвячення воїнам АТО. Звертання та побажання. Тому, що це зараз у серці кожного українця запеклося рубцем, кровоточить та не дає спокійно жити, мислити, дихати. Це біда усієї країни, і бути остронь не може ні одна людина.
На фото: Військовий журналіст Тарас Грень
Памяти криворожанам, погибшим в зоне АТО
Слов нет. Похороны, слезы, скорбь. Молодые ребята и седеющие мужчины… Уходят от нас. Забирает их проклятая война в расцвете сил, принося взамен боль и горе. Кривой Рог скорбит по своим сыновьям. И здесь не получится написать много слов, ибо та боль, которая камнем лежит на душе, она не поддаётся никакому описанию. Она просто есть и нельзя от неё ни отгородиться, ни закрыться. Болит кровавою раною. Печёт и режет.И не зарубцуется этот шрам, долго ещё будет кровоточить на сердце Кривого Рога.
Вірші про Кривий Ріг. Стихи на украинском языке о Кривом Роге.
Кривий Ріг — це моя маленька Батьківщина. І я хочу, щоб кожен мешканець говорив про своє місто з гордістю та повагою. Тут будуть зібрані вірші про Кривий Ріг на українській мові, які я буду поступово додавати. Прийде час, коли можливо, якісь вірші про Кривий Ріг, будуть вивчати малюки у школі на уроках «Рідного краю». Славетне місто має бути возвеличене та прославлене. Ми того варті!
Є міста, які пишаються своєю історією. Архітектурою. Інішими надбанями. Моє місто -Кривий Ріг. І я з кожним роком розумію його краще.
Я відкриваю його для себе все знову і знову. Можливо для цього іноді варто десь виїджати і дивитись на нього здалеку? Як писав Єсенін «Лицом к лицу лица не увидать.. Большое видится на расстоянии.» І дійсно, на відстані я бачу обличчя своїх земляків чіткіше і краще. І це вИдіння дає мені розуміти, що моє місто, мій -Кривий Ріг, може пишатись… людьми.
Я про той невеликий відсоток «божевільних», якім дійсно болить своє місто. Саме ці люди прикрашають його. І їх багато. Просто хто хоче бачити-той видить, хто хоче чути –той прислухається.
Дякую вам, земляки, які люблять Кривий Ріг і роблять його кращим Хоч на відсоток, хоч на крапельку. Не за гроші, чи «плюшки», а тому що воно в вашому серці. І мені здається, що такі люди стануть прикрасою будь-якого міста, бо де б вони не були, а їх серця та душі сповнені того важливого почуття, якого, на жаль, у багатьох «обиватєлєй» немає. Почуття відповідальності за свою країну.
Клип от грузинской молодежи. Ребята душевно читают мой стих.
Сегодня, 22 августа 2014 года, я случайно увидела клип, который сняла грузинская молодежь в поддержку Украины и обомлела. Там звучал мой стих….Спасибо вам. Дякую!
