Тут будуть нові вірші про АТО, про воїнів АТО, про наших захисників. Вірші про АТО народжуються несподівано, особливо, коли душею та серцем хвилюєшься за когось, думаєш, молишся. Наші хлопці, які зараз на війні, з м’якою назвю АТО, потребують нашого тепла, нашої підтримки та нашої уваги. Вони боронять наш мир, наш спокій та нашу землю. Ми маємо низько вклонитись всім, хто зараз нас там захищає і вічно пам’ятати всіх, хто поліг за наш мир. За те, щоб ми зараз спали у теплих ліжечках, поки вони мерзнуть у холодних землянках під обстрілами «Градів». Щоб ми могли насолоджуватись сміхом наших дітей та рідними посмішками наших близьких, поки вони , тримаючи у нагрудній кишені світлину свого маля, мами чи коханої, перетягують жгутом свою рану або відстрілюються від підступного ворога. Тож пишіть їм вірші про АТО в листах, в’яжіть шкарпетки та балаклави, готуйте сухі борщі чи купуйте ліки, бо вони зараз — наше все. І наше життя залежить від них. 22.01.2016 продовжуючи цей запис, який я почала писати рік тому, хочу згадати ще тих, кого від нас забрала ця клята війна… Тих українських вояків, які захищали цілісність нашої держави і не пускали ворога до нас..Щоб ми спокійно жили, спали, працювали.. Їх немає вже з нами, але пам’ять залишиться серед нас…

 Загиблим воїнам

 

Іноді… хочеться заплющити очі і нічого не бачити.

Іноді … хочеться заткнути вуха і нічого не чути.

Не читати про смерті в АТО і себе пробачити.

Жити як усі он живуть і байдужим бути…

Так же легше, як інші, хіба ми кращі чи гірші?

Та душа, вона не сліпа і крається болем…

І пишуться знову загиблому воїну вірші,

Що сьогодні був прийнятий Донеччини полем.

Серце знов обливається кров’ю рясно і болісно.

На могилки героїв йдемо і приносимо квіти.

У малому селі, у райцентрі або в мегаполісі

Ми загиблому воїну вдячні за даний шанс… жити

Мені б змовчати може, та Янгол торкає за плечі,

Обіймає :»Залиш у віршах його, пам’яттю жити.

Це для нього так мало, але це такі святі речі.

Хай читають про нього у школах країною діти…

Всі стежки заростуть первоцвітом з роками строкато,

«Хто лежить тут?» — Стирає все пам’ять, буденність та люди…

Правнук прадіду в школі читає посмертну присвяту…

А це значіть, що воїн живим з нами пам’яттю буде.

1.12.-2.12.2016

Вірш воїнам АТО

Горять оченята, відкриті серця,

І тиша врочиста у залі,

Стоять дітлахи в час промови бійця,

Не зводять очей від медалі.

Спитали: «А як у полоні було?»,

Наївне питання малечі.

Від спогаду в серці бійця запекло,

І наче щось впало на плечі….

» Було.. І емоцій, і різних думок,

Але головне пам’ятаю,

Щоб вижити, згадував всіх діточок,

Бо знав, саме вас захищаю.»

Чийсь схлип розірвав навпіл тишу дзвінку,

І каменем в душу запало:

Біляве дівчисько сиділо в кутку

І щиро так, чисто ридало.

4.12.2015

День святого Миколая і АТО

День святого Миколая. Країна святкує.

А на Сході «Перемир’я» стріляє, лютує,

Наче Сатана сказився — «Гради» заправляє,

І бійців АТО смертельним дощем поливає.

У містах ялинки ставлять — дітвора щаслива!

А на Сході з «Ураганів» л’є смертельна злива.

І подумалось: » У кого захисту питати?

Миколая? Чи до Бога молитви читати?»

Ні, мабуть то марна справа — святі нас не чують,

Лише воїни АТО країну врятують.

Тож збираємо посилки, несем передачі,

Пишем воїнам листи з побажанням вдачі,

Вони — наші святі, й величні, й всесильні,

Захистять лише вони, щоб ми були вільні.

Тож на воїнів молюсь, і серцем благаю:

Бережиться, наші рідні, ми на вас чекаем!

19.12.2014

Pages: 1 2 3 4