Патріот

В тебе є вишиванка. А у неї прикраси немає.

І не може купити, віддавши так сотень зо п’ять.

А купила нитки і плести рукавички сідає,

Бо в землянках замерзлих бійці наші в холоді сплять.

Ти в віночку квітчастім ідеш — вся така гордовита,

А хтось мовчки в АТО для бійців передачі склада,

І везе їх у ніч по дорозі, що мінами вкрита,

І свій вчинок,геройський, простим та буденним вважа.

Ти купуєш коньяк український, як пАтріотично!

А жінки сушать вдень та вночі “сухий борщ” для АТО,

І для них “недосип” не трагедія, це стало звично,

Бо вважають, що краще за них так не зробить ніхто.

Патріот — це не той, хто у модній іде вишиванці,

І не той, хто у груди себе тяжко б’є і кричить,

Патріот — це коли ти спитаєш, прокинувшись вранці:

”Для країни своєї що можу сьогодні зробить?”

27.12.2014

Повернувся з полону

Живий!… Учора повернувся! Я реву…

Та за слізьми рядків листа не бачу…

«Син вісім тижнів у полоні був..»

І я безглуздо не сміюсь, а плачу.

«Чого ревеш?» сама собі кажу,

Читаю: “ Полонених обміняли…”

Подяку Господові вкотре шепочу,

За те що, сина матері віддали.

На “свій” /“чужий” нема розподілу синів,

Всі рідні і додому всіх чекаєм,

І за синів нам невідомих матерів,

Молитви кожен вечір Господу читаєм.

21.01.2015

Загиблому » Другу Танчику»  Флерко Миколі посвята

А твоя весна вже не прийде…

В день останій лютого загинув,

Жінку, троє діточок покинув,

Зупинилось серце молоде..

Називали тебе «Танчик друг»,

Та Флерко Микола — люди звали,

І у Кам’янець -Подільску знали,

Що немає золотіших рук.

Серце чуйне, з гумором завжди,

А талант у техніці від Бога..

Та коротка по життю дорога

В небеса ведуть тепер сліди..

Добровольцем сам на схід пішов,

В «Правий Сектор», з ворогами битись…

Щоб могли онуки народитись -

На війні пролив свою ти кров.

Міна.. І собою ти прикрив

Журналіста, щоб живим зостався..

І як зазвичай, тоді всміхався,

Перш, ніж очі назавжди закрив..

Наш Герой! Країни кращий цвіт!

Чуйний, чесний, золота людина,

І тобі вклоняється країна,

«Танчик Друг», ти прикрашав наш світ!

1.03.2015

В пам’ять Госпітальєра Єви

(Олена Пірковська, нині Олена Зєлінська)

 

 

Давайте помовчим про неї…

Не треба слів, не в тому сенс..

Хай пролітає над землею

Наш біль.. До Бога.. До небес ..

Хай там її зустрінуть радо,

Їй вже нічого не болить….

І в церкві мерехтить лампада..

А нам ця втрата так щемить….

Госпітальєри — то від Бога….

То наче янголи земні…

Пройшла вона свою дорогу,

Освітлююючи наші дні….

Їй спогадами в серці жити

І в вічність пам’яттю ввійти…

Жила, щоб нам добром світити,

Тепер із неба нам світи!

22.08.2015

Лист до матері

від загиблого сина

Тримайся, мамо, бережись!

Ти робиш вірно все, я знаю.

За мною, люба, не тужи -

Бо я ту тугу відчуваю.

Не треба сліз, не будь в журбі,

З тобою завжди я лишаюсь..

Щоночі з неба я тобі

Яскраво зіркою всміхаюсь..

Як вітерець легкий блука,

Торкаючись твого волосся,

Ти знай, що то моя рука

Тебе голубить… Не здалося…

Я завжди поруч: у квітках,

В дощах, у сонці, у веселці..

Тобі приходитиму в снах..

Залишивши тепло на серці..

13.06.2015

Лист бійцям АТО

Напишу бійцю послання,

У шпиталь чи на війну.

Від схід сонця до смеркання

Буде оберіг йому.

Має знати: ми думками,

Молитвами — поряд з ним,

І хай нашими словами

Буде дух його міцним.

У яку б скрутну годину

Не потрапив би боець,

За тобою, побратиме

Вболіва мільйон сердець!

Закриваючи собою,

Не пускаєш лихо в дім,

Ми пишаємось тобою,

Ти -потрібен нам усім!

17.08.2015

Pages: 1 2 3 4