Загиблим воїнам в битві за Україну

Напишу тобі вірша…

Ти його вже не почуєш,

Бо на небі вже ночуєш,

Стала зіркою душа…

Напишу я для людей,

Щоб тебе запам’ятали,

Та ім’я не забували,

Поміж суєтних речей.

Ти залишишся в словах,

Крапками поміж рядками ,

Щоб завжди ти був із нами,

В діях, в серці, молитвах.

Напишу…З твоїм ім’ям,

Що герої не вмирають,

В небо душі їх злітають,

Щоб світити завжди нам.

Подякуй Воїну!

 

Завжди духу бракує чомусь на подяку..

На тепло від душі і на посміх очей..

Дерев’яним язик враз стає з переляку -

Так людьми нівелюється безліч речей..

На пероні бува в камуфляжі та берцях

Ти побачиш його, він мов «втома війни»…

Ти скажи йому «дякую, друже!» від серця

І за себе , за весь наш народ обійми..

Для бійця стануть трудноші враз всі дрібними..

І розгладяться зморшки за мить на чолі,

Передай вояку та його побратимам

Українців любов та уклін до землі!

В пам’ять

В пам’ять замученному у полоні українському воїну, Ігорю Брановицькому

Плачуть янголи знов через мене…

А у грудях пече та болить…

Наче чути слова «Моя нене!»…

Наче бачу останюю мить:

Зуби зціпивши, стогін рве тишу..

«Забери!» — лише Бога просив,

«Хай я землю скоріше полишу..

Бо терпіти немає вже сил…»

І не в змозі нічого змінити,

Кров’ю крила свої замочив,

Пада янгол від болю звільнити…

Перед ним на коліна.. Без сил.

Плаче янгол: земля всиротіла.

То з народждення доля така..

Щоби потім нам з неба світила

Наче зірка, душа вояка.

22.01.2016

Загиблому синові

В пам’ять Іллі Гайдука

Лист до Іллі від мами Надії

«Все сегодня наберу где-то в 22-00 люблю вас»

Досі живу із розірваним серцем я, синку..

Так і чекаю останню оту смс…

Ти, наче вчора залишив мене на хвилинку,

Та вже два роки ти янгол та житель небес…

Марна то справа, шукати у діях покою,

Марно чекати вночі забуття — не засну…

Серце моє відлетіло на небо з тобою,

Кожної ночі чекаю на зірку ясну…

Я відчуваю, хоч може це здатися дивно:

Зірка вечірня яскрава така звіддалля,

Світлом всміхається лише мені, і наївно

Думаю, що то сміється синок мій, Ілля…

14.06.2016

Лист братові

 Написано десятирічному кучерявому хлопчику,

Іванкові  Кучіну для брата Дмитра ( м. Перещепино)

На шматочку паперу малює старанно

Сонце, небо і квіти — кучеряве хлоп’я.

Хай виходить незграбно, може навіть погано,

Та підписує щиро брата свого ім’я.

«Брате, Дмитре! Це пише тобі твій Іванко!

Поки ти там на сході мене борониш,

Я за тебе молюсь кожен день до світанку,

Хоч і знаю, що ти теж в цю мить вже не спиш!

Де ти зараз? В Дебальцево чи у Попасній?

Передай там привіт всім таким, як і я.

Ми не зайди з тобою, в країні ми власній,

Захищаємо дім наш, де всі ми-сім’я..

Мама плаче і каже, що ти ще дитина.

Та яка ж ти дитина в свої двадцять два?

Ти пішов захищати свою Батьківщину

Щоб родина твоя була вільна й жива…»

І такі ось малюнки, листи і привіти

Другий рік шлють в підтримку дорослі й малі

Бо душа патріота не змогла б не боліти

Відчуваючи горе своєї землі…

18.08.2016

Вірш про АТО

 

Анатолію Гурському (Кривий Ріг)

Всі питають, як я ворогів наших бив

Чи людей убивать довелося?

Та ніхто не спита: що ти їв там чи пив?

Як тобі взагалі там булося..

Наче ти не людина, а проклятий звір,

І тобі не болить і не тяжко.

Це так боляче чути буває, повір,

Від питань цих на серці так важко.

І від спогадів тяжких у груддях щемить

Й серце б’ється неначе шалене,

Я всіх нас боронив в найстрашнішую мить,

Тож таке не питайте у мене…

Pages: 1 2 3 4